Дублянський Анатолій Захарович; * 11 листопада 1912, с. Перетоки (залізнична ст. Олика), нині Ківерцівського району Волинської області — † 28 жовтня 1997, м. Новий Ульм, Німеччина) — релігійний діяч, архієпископ.

Його Високопреосвященнство Високопреосвященніший Анатолій Митрополит Паризький і Західно-Європейський (Правлячий Єпископ Західно-Європейської Єпархії 1981–1997)

Владика народився 11 листопада 1912 року в Перетоках на Волині в родині іконописця і різьбаря Захарія Дублянського та його дружини Неонілі. Від 1918 р. родина проживає в м. Луцьку, де Покійний відвідував школу і в 1930 р. закінчив гімназію. В рр. 1931-33 студіював історію на гуманістичному факультеті Віленського університету. Студії закінчив (з перервами) у 1938 р. у Варшавському університеті, осягнувши титул магістра філософії.

Від 1944 року Покійний був на еміграції, від 1945 р. у Баварії. Тут зразу включився активно в церковне життя. У 1951 р. одружується з Євгенією Більо. Після відповідної богословської підготови в дні 9 грудня 1951 р. у місті Мюнхені був висвячений св. пам. архиєп. Ніканором на священика.

У рр. 1952–1970 він є настоятелем парафії в Ляндсгуті і обслуговує вірних в Регенсбурзі, а від 1962 додатково ще й парафію в Інгольштадті. У 1956 р. піднесений до протоієрея. 1970 року Його іменовано настоятелем парафії в Новому Ульмі. Там проживає до кінця свого життя. У 1S56 р. стає членом Ради Митрополії, а в 1973 р. Його обирають головою Вищого Церковного Управління в Німеччині з рівночасним піднесенням до сану протопресвітера. 1978 р. впокоїлася дружина Євгенія.

У травні 1981 р. Собор УПЦ в США обирає о. протопресвітера Анатолія Дублянського єпископом. Хіротонія відбулася 31 травня 1981 в соборі св. Андрея Первозваного в Бавнд Бруку з призначенням на єпископа лондонського і західньо-европейського. У 1983 р. на соборі УАПЦ в Лондоні був піднесений до сану архиєпископа з призначенням на архиєпископа Паризького і Західньо-європейського. Собор УАПЦ в Ґенку (Бельгія) у 1994 році обрав Владику Архиєпископа Анатолія Митрополитом з осідком в Новому Ульмі.

Владика був засновником і головним редактором Рідної Церкви, органу УАПЦ на Західню Европу в рр. 1952-88. Його перу належать численні статті та дві книжки: Українські святі і Тернистим шляхом митрополита Ніканора. За Його заслуги для Церкви і народу Український Вільний Університет нагородив його в ювілейнім році Хрищення Руси-України званням почесного доктора УВУ.

Чин архиєрейського похорону св. пам. Владики-Митрополита відбувся 6 листопада 1997 р. о 10-ій год. на міському цвинтарі в Новому Ульмі (Reuterstraße). Похоронні відправи очолив Блаженніший Митрополит УАПЦ в Діаспорі Константин в сослуженні архиєп. Всеволода і єп. Іоана та духовенства.