дядя_Андрей про Анатолий Яковлевич Степанов 20-06-2007
А почему фотография Эдуарда Хруцкого?

STAR-MAN про Михайленко: Відкриваю Канаду знову. Враження з трьох подорожей у Країну кленового листу [uk] (Путешествия и география, Культурология, Путеводители) 23-06-2017
Читав ще давним давно. Разом із дідусем у ті лихі 90-ті. Саме тоді книга була актуальна. Дуже актуальна, повчальна, ворожа, дивна, дурнувата. Як кому. Нам це було після незалежності дивно. Радянський союз цього не вчив. Тоді ніхто не зміг би повторити це. Те що описано у книзі.
Зараз уже усе по іншому. Багато чого стало реальним і доступним. Свобода всього. Ми домоглися! Та не всього. Не змогли відкинути від себе шлейф СССР. Що настирливо тягнеться і в майбутнє наших дітей. А ось це і варто змінити. Саме цим і перемогли ці країни. Зарубіжжя. За океаном.
Раджу прочитати. Книга цікава і навіть сьогодні актуальна. Повчитися ніколи не завадить.
Оценка: отлично!

8022 про Валерий Петрович Большаков 20-06-2007
Ну вот, Залпы... кто-то выложил уже (издан в 2009). Может он и цикл Закон меча полностью выложит???!!!

STAR-MAN про Верн: Вокруг света в восемьдесят дней (Путешествия и география) 21-10-2014
Лондон,Суець,Бомбей,Калькутта,Гонконг,Йокогама,Сан-Франциско,Нью-Йорк,Лондон.
Парі є парі. Які б не були дивні умови та способи його виконання. Ось так і попався наш герой . Філліас Фогг узявши собі помічника Паспорту помандрував світом! Через пригоди до мети.
Цікаво, на сьогоднішній день, за який час можна подолати навкруги земної кулі? Тобто із Лондона – Суець – Бомбей – Калькутти – Гонконгу – Йокогами - Сан-Франциско - Нью-Йорку – і знову до Лондона? Варіантів сьогодні безліч. Тому не будемо зациклюватися на цьому, та і технічні можливості дуже відрізняються.
Та не в тім справа, тут головне дізнатися як мандрували люди у 19му столітті. Живучи у сучасному світі це трішки буде важкувато уявити про Вікторіанську епоху. Читаючи роман ми чітко це собі уявляємо. Сам же автор роману не дуже то і мандрував по світу. Беручи усі потрібні відомості із преси і довідників. Також читав і слухав розповіді тодішних мандрівників. Так що в романі інформація достовірна і цікава.
До речі відома така історія - дехто з іменем Людвіг Плойс 24го травня у далекому 1879-му році заклався на навколосвітню подорож. Але поступив значно простіше. Він купивши листівку, написав декільком своїм адресатам. Щоб вони отримавши неї пересилали далі за іншою адресою. І що ж тоді, листівка промандрувала довкола світу за чотири місяці! Парі було виграно і без зайвого руху. Ось так.
Цікавлячись романом я також дізнався дещо. Відкрився музей ("In 80 Dingen um die Welt. Der Jules-Verne-Code") у Берліні де пропонується дізнатися. Як саме і з якими технологіями і способами можливо було в ті часи обїхати довкола світу за 80 днів.
Так що роман дійсно викликав цікавість у багатьох. Браво Маестро провидець Жюль Верн!
Оценка: отлично!

Maximka1221 про Кюстин: Россия в 1839 году. Том 2 [La Russie en 1839] (Путешествия и география, Биографии и Мемуары) 11-08-2011
на обратном пути те же люди приезжают в Любек с вытянутыми, мрачными, мученическими лицами; они говорят мало, бросают отрывистые фразы; вид у них озабоченный. Я пришел к выводу, что страна,"
Ой! А я постоянно вижу финнов, возвращающихся к себе в Финляндию из Ленинграда!
У них же просто ужас и страдания на лицах!
Литрами пьют русскую водку и минеральную воду! Постоянно курят! Руки дрожат! Что там "отрывистые фразы", мычат!
А некоторые даже идти не могут! Их в автобусы заносят! Насильно!
А ещё, видел как немцы с Чемпионата Мира по футболу возвращались!
Реально "с вытянутыми, мрачными, мученическими лицами; они говорят мало, бросают отрывистые фразы; вид у них озабоченный"..
Но я не делаю из своих наблюдений далеко идущие выводы!
Наверное, очень редко люди, возвращающиеся из отпуска, радуются?

joeri про Кюстин: Россия в 1839 году. Том 2 [La Russie en 1839] (Путешествия и география, Биографии и Мемуары) 11-08-2011
насколько все-таки хороша книга - описывает на самом деле не только то состояние страны, но и нынешнюю ситуацию, не буквально конечно, а по духу, очень во многом.
перевод тоже замечательный!
одна только замечательная цитата:
"“— Вы знаете Россию? — спросил я у него.
— Нет, сударь, но я знаю русских; они часто проезжают через Любек, и я сужу о стране по лицам ее жителей.
— Что же такое страшное прочли вы на их лицах, раз уговариваете меня не ездить к ним?
— Сударь, у них два выражения лица; я говорю не о слугах — у слуг лица всегда одинаковые, — но о господах: когда они едут в Европу, вид у них веселый, свободный, довольный; они похожи на вырвавшихся из загона лошадей, на птичек, которым отворили клетку; все — мужчины, женщины, молодые, старые — выглядят счастливыми, как школьники на каникулах; на обратном пути те же люди приезжают в Любек с вытянутыми, мрачными, мученическими лицами; они говорят мало, бросают отрывистые фразы; вид у них озабоченный. Я пришел к выводу, что страна, которую ее жители покидают с такой радостью и в которую возвращаются с такой неохотой, — .....
но читать лучше с юмором, и не воспринимать все всерьез из того, что пишет впечатлительный французик. кое-что, да можно воспринять самокритично, но многое и во Франции или другой стране точно также как и в России или хуже (думаю и в то время зачатки настоящего и во Франции были), он этого просто не видит, поглощенный самолюбованием. Именно это мне кажется смешным.
Оценка: отлично!

Oberon_4 про Просто попаданцы 20-06-2007
Блин, Балакин... Пожалуйста, не пиши больше...

snovaya про Верн: П'ятнадцятирічний капітан [uk] (Морские приключения, Путешествия и география, Детские приключения) 20-12-2015
Привлёк внимание перевод. Ну что, вроде неплохо, особых шероховатостей нет. Рад, что украиноязычный читатель наконец откроет для себя увлекательный мир этой классической книги.
Оценка: отлично!

STAR-MAN про Верн: П'ятнадцятирічний капітан [uk] (Морские приключения, Путешествия и география, Детские приключения) 20-12-2015
Дванадцятирічний юнга
Не все так просто як здається на перший погляд. Ось, наприклад історія про Діка Сенда. Вихованця із дитячого будинку. Без минулого, адже навіть ім'я у нього не власне. Ім'я Дік - дане в честь якогось перехожого, що знайшов дитину на піску (Сенд перекладається з англійської як «пісок»). Та все ж таки хлопчина якось зміг добитися свого місця у своєму непростому житті. Маючи рішучу вдачу і серйозність намірів доводив усе до кінця. Адже наполеглива і щира праця може зробити будь-кого справжньою і чесною Людиною. Ось ще і дало змогу пізніше не розгубитися у важких ситуаціях, проявити стійкість і мужність. Не зрадити оточуючих і добитися успіху. Ось і в цьому його, Діка Сенда, покровитель капітан Халл і благодійник - Джеймс Уелдон не помилилися.
Ось, до речі, прообразом Діка Сенда став ніхто не інший як сам автор - Жюль Верн. Колись, будучи ще дитиною, автор мріяв про захоплюючі морські подорожі. Коли йому виповнилося дванадцять років, він, одягнувшись корабельним юнгою, тайком пробрався на шху­ну «Коралі», що мала відпливати до Індії. Може ми з вами і не читали би сьогодні його романи, або ж вони були б іншими, якби не з’явився його батько що й повернув маленького Жюля-мандрівника назад додому. Ось і тому, сумуючи за невдалим мандруванням, мабуть, дорослий Жюль Верн і вилив усі свої спогади і мрії у цей роман.
Ситуації описані у романі не такі і важливі. Адже це, так мовити би, стандарт для тих хто в морі. Звісно, якби не деякі причини. Було би потрібне обладнання і знання. Ось оце і саме цінне у книзі. Змагання простих людей над стихією і самою долею.
По суті, тут люди згуртувалися, і це дало змогу їм вижити. В такі ситуації головне не впасти духом. Недаремно Дік Сенд був дитбудинківцем. Саме те і дало йому змогу витримати усі негаразди.
А ось Негору та інші, по свої суті ніякий не зрадник. Він маючи свою думку, відмінну від інших, доводив свій намір до кінця. Саме із-за нього почалися усі труднощі.
Також прекрасно вписується і наш ентомолог. Завдяки ньому автор відволікає нас від тих жахливих подій, з якими зіткнулися члени і пасажири корабля. Завдяки йому, Жюль Верн і отримує справжню можливість чітко пояснювати усі навколишні природні явища та описувати усю природу з науковою точністю. Знайомлячи усіх нас з вами із природою того далекого і невідомого континенту. Інші же виступають як допоміжні дійові особи і як помічники головного героя.
Шкода лише малого Джека, який натерпівся пригод, хоча він усе сприймав як цікаву подорож. Все ж таки дитина не настільки серйозно сприймає ситуації як дорослий. Також і загиблу негритянку Нен. І узагалі усіх хто там страждав.
Окрім подорожей і зв'язаних із ними пригод у книзі автор піднімає болючу як на той час. і навіть сьогодні. проблему торгівлі людьми. Люди, які будучи вільними, мимоволі. і навіть за власними бажаннями стають рабами. Вони тут, у рабстві, страждають і навіть загинуть у жахливих муках, роблячи щодня принизливу і важку нелюдську роботу. А винні у цьому ми з вами самі. Як і розповідає письменник, головні причини цього створення і існування - рабства найбільше полягають у невігластві, як і тубільців так і нас самих. Усі були позбавлені законної можливості відстояти свої права. Наші можновладці завжди були підкуплені та залякані як і нещасні африканці - представниками цивілізованого світу, що саме насправді були зажерливими злодіями і убивцями. Ось завдяки таким покидькам суспільства, які вважають себе найголовнішими, це і відбувалося і відбувається.
У книзі якраз і описується уся ця жорстокість. І тих хто спричиняє цю жорстокість. Хоча на сьогодення такого уже майже немає, проте, усе ж таки варто звернути увагу. Адже поводження із людьми і сьогодні, у двадцять першому столітті, майже таке саме. Якби там, в цивілізованій Європі, хоч трішки прислухалися. До голосів очевидців подій, чи тих хто вирвався із полону работоргівлі, стали би вживати хоч якихось відповідних заходів, рабство було б назавжди знищено. Вірно говорять, поки не наситишся, будеш голодним. Дай Бог, щоб усі уже так наситилися, щоб їх аж вивертало би. Або ж самих туди запхати. Нехай спробують такої долі, яку вони самі їм створили а не піклуються тільки про гроші і гроші.
Та, на превеликий жаль, як до сих пір ми з вами бачимо, сподівання письменника Жюля Верна є марними. На превеликий жаль людство ще не знайшло твердого і справедливого покарання. Для усіх хто порушує закони моралі й досі знущається над людьми.
Оценка: отлично!

follof про Арсеньев: Дерсу Узала (Путешествия и география) 29-05-2012
В книге от главы к главе перемежаются описания: экспедиции автора, природы, погоды, жизни аборигенов.
Хотя подробные перечни растений и животных и выглядят в художественном тексте несколько чужеродно, но находятся они всегда на своем месте. Как и описания погоды и топографии местности. От этого создается впечатление, что автор раскрасил несколько суховатый отчет об экспедиции ярким изображением некоторых занимательных происшествий во время своего путешествия. Также небезынтересно описание повадок некоторых животных, жизни и обычаев аборигенов, их взаимоотношений с переселенцами (китайцами и староверами). Много места в повествовании занимает друг и проводник автора туземный охотник Дерсу Узала, на некоторых характерных примерах сделана попытка раскрыть его анимистическое мировоззрение.
Оценка: отлично!

Stanislaw Wartownik про Урожденный дворянин 20-06-2007
А книги - да, затянуты. Тема именно духовно-морального развития никак не раскрыта. Но ярко иллюстрирует жуткий уровень нравственного упадка и разложения в России.
Удручают потоки желчи и пустого шума на сайте. Впечатление что больше всего рвут пуканы те, кто вообще не прочел даже и 10 страниц и не имеет никакого понятия о каких-таких дворянах пишет Злотников.
Во многих комментариях просто демонстрация торможения и невежества: никак не могут уразуметь что истинные дворяне - это отнюдь не те гнилые парвеню что покупают себе нынче титулы в смехотворном "дворянском собрании" России... Или не ведают для чего развивалось и как (раньше) поддерживалось дворянское сословие.
(Или просто здесь воинствующие плебеи и пейзаны корчатся и кричат при любом упоминании слова "дворянин"?)

LRN про Лорд (Степанов) 20-06-2007
Довольно мартисьюшное попаданческое чтиво.
Рояли воспринимаются как данность. Их много: есть небесный рояль, есть магический рояль, а ещё есть соврешенно особый, бродячий рояль. И гаремчик, правда небольшой, всего на две особи.
Несколько радует не совсем обычный сэттинг (мир летающих осровов), но он не настолько хорошо продуман, чтобы быть полноценным элементом повествования.