Э́рик Влади́мирович Була́тов (5 сентября 1933, Свердловск — 9 ноября 2025, Париж) — советский и французский художник. Почётный член Российской академии художеств (2008). Член-корреспондент Саксонской академии искусств (1997).

В 1958 году окончил Художественный институт имени В. И. Сурикова. С 1959 года работал в детских издательствах «Детгиз» и «Малыш» вместе с И. И. Кабаковым и О. В. Васильевым. Практически тридцать лет источником средств для Булатова служило иллюстрирование детских книг (по принципу: «полгода на книжки, полгода на живопись»). Выставочную деятельность начал в 1957 году в Москве и продолжил — с 1973 года — уже за границей.

С 1989 года жил в Нью-Йорке, в 1992 году переехал в Париж. В 2003 году впервые прошла выставка его графики в России, а в 2006 году — первый ретроспективный показ его живописных произведений (обе выставки — в Третьяковской галерее). В 2013 году стал лауреатом Всероссийского конкурса в области современного искусства «Инновация», в номинации «За творческий вклад в развитие современного искусства». В 2015 году художник был приглашён для создания масштабных полотен при открытии нового здания Музея современного искусства «Гараж» в Москве. В этом же году для экспозиции Музея первого президента России Б. Н. Ельцина создал картину «Свобода». В России представлен галереей «pop/off/art».

Скончался 9 ноября 2025 года в возрасте 92 лет в больнице в Париже из-за эмфиземы лёгких.

Википедия
ПроДетЛит
ФантЛаб

STAR-MAN про Перро: Золушка (Сказка) 18 03
Реальний світ Попелюшки
Попелюшка, це щось про те, як хатня робітниця з низів взяла на прокат шмотки і таксі і дременула охмуряти місцевого мажора. Поза своїми доглядачами, хоч як би не крутити, вона дочка дворянина, що сиділа й чекала свого часу? Яку не справедливо гнобили, і живучи в її будинку хоч вона була дворянського роду. І по праву повинна поїхати на цей бал як і всі. В щасливій розкоші і комфорті.
Джамбатіста Базілле в "Казках казок" писав там вже не так. Ці простаки, як Перро, Пушкін та інші писаки це прості рожеві соплі. Розраховані на нежданчик і щасливий випадок.
Щоб взути кришталевий !!!!! (Саме тому, щоб не розтягнути) черевичок. Кришталь! Якість і доля тільки для багатих. І не дарма віз, гарбуз і щури, назад до свого попереднього стану повернулися. Щоб їх не використовували інші, не захопили! (Нахабні претендентки, собі ноги калічили приміряючи цей нещасливий черевик. І це, наочний приклад не жорстокості, а заздрості. За всяку ціну, навіть і з кров'ю, покалічити себе. Але принца охопити! Зажрались і отримали таку долю.)
А черевичок взяв та й загубився. З чарівного кола.вилетів. І це потягнуло наслідки? Можливо. )) Мірило щастя, яке розраховано на певну дівчину?
Але ось, якщо відкинути диво, якого немає. То хто взагалі така фея? Родичка, (хрещена мати) яка тільки зараз, раз допомогла? І в решту часу, вона дівчинку (хресну дочку ж), не бачила, не визнавала? Хоча ця тиранія тривала довго, і ця хрещена, вона не побачила? Чекала особливий випадок? Або вона як спонсор, меценат пішла, дала можливість забрати собі багатія?
Але якщо, казка на основі реального життя. Так де тоді Фея? Якщо не вжити за чаклунство її дар. Чи не гарбуз-карету, а реально, з її, хрещеною багачки, з двору пригнали транспорт і слуг щоб звозити хресну дочку на бал? І це в момент, коли треба спихнути в руки дівку, віддати заміж?
Тобто, якщо немає обмеження, людина так би і померла біля плити як ця Попелюшка? Або вибрати іншу долю, що для бідноти годиться.
От є інша думка, факт несподіванки і випадковості? Що для конкретної людини стане дивом. Можливо хрещена перевіряла на стійкість або пристрасті до багатства дівчинку. І таким чином дівчина пізнавши життя в бідності не стане зажерливою і пещеною розбещеною принцесою?
А розумно, в майбутньому розподілятиме обов'язки і кошти? Можливо. Тоді це дійсно диво і пізнавальний приклад для майбутніх принцес. Які тільки бачать гроші, і не бачать любові.
Адже потрібно таке де б самі люди досягали успіху. ..... Але це не казка тоді буде.