Стихи, стихи, только стихи и ничего больше...

Аватар пользователя STAR-MAN

Пишем здесь стихи, под настроения. Как чужие, так и свои. Можно и чужое переводить и редактировать. Желательно указывать автора.

Типу местный фан-клуб поэтов. Желательно без оффтопа и спамерства.

Теги: 

Комментарии

Аватар пользователя STAR-MAN

Українські вечори.

Не чутно у саду навіть шелесту,
Усе тут завмерло до ранку.
Найдорожчі ви мені, якби ж знали,
Українські вечори.
Річка тече й не тече,
Уся із місячного срібла.
Чути і не чути пісне тебе
В це тихе надвечіря.
Чому ж ти, кохана моя,
Низько голову нахиля?
Важко сказати й не розказати все,
Що на душі в мене.
А світанок вже ближче сія
Так, будь ласкава моя
Не забувай літні і ти
Українські вечори.

(перевод и редактирования мои)

На лужке гусёк пасётся
Молодой и с длинной шеей,
В небе свищут разны птицы,
Под кустом лежу я с книжкой.
Красна ягода рябина,
Солнце весело сияет
И колхозники с граблями
Сеют лён да просо всяко.
Златокудрая девица
В стройотрядовском бушлате
Вместо чая пьёт водицу,
Щи не ест и макароны....

"Какие-то вокруг одни дебилы,
А также дебилята, даунихи
С приспущенными грязными чулками
И в глупых с кружевами панталонах.
И смотрят как-то, знаешь, неприятно,
С каким-то даже малость отвращеньем -
Мол, дескать мы тут все и всё такое,
А ты тут как-то... в общем, грустно очень.
Пробыть здесь долго трезвым невозможно,
Уйти тотчас же - как-то некрасиво,
Обидятся - в другой раз и не пустят,
А больше, в общем, некуда податься....."
(кругом забанили паскуды)

Важко терпіти обіду
От озлоблених людей,
Щас піду, візьму голоблю,
Всім відважу піздюлей.

Аватар пользователя STAR-MAN

187 написал:
Важко терпіти обіду
От озлоблених людей,
Щас піду, візьму голоблю,
Всім відважу піздюлей.

Я думала, что главное в погоне за судьбой -
Малярно-ювелирная работа над собой:
Над всеми недостатками,
Которые видны,
Над скверными задатками,
Которые даны,
Волшебными заплатками,
Железною стеной
Должны стоять достоинства,
Воспитанные мной.
Когда-то я так думала
По молодости лет.
Казалось, это главное,
А оказалось — нет.
Из всех доброжелателей никто не объяснил,
Что главное, чтоб кто-нибудь
Вот так тебя любил:
Со всеми недостатками,
Слезами и припадками,
Скандалами и сдвигами
И склонностью ко лжи -
Считая их глубинами, считая их загадками,
Неведомыми тайнами твоей большой души.
‎‎‎‎‎‎‎‎‎‎‎‎‏‏‏‎‎‏‏‏‎‎‏‏‏‎‎‏‏‏‎‎‏‏‏ ‎‎‏‏‏ ‎‎‏‏‏ ‎‎‏‏‏
© Екатерина Горбовская‎‎‏‏‏ ‎‎

Аватар пользователя STAR-MAN

Що жінці потрібно для повного щастя,
Навряд чи мужчинам збагнути це вдасться,
Та все ж, щоб життя вам здавалося раєм,
Сьогодні від щирого серця бажаєм:
Здобутків у праці! Погоди ясної!
Здоров’я міцного й любові палкої!
Дітей дуже чемних і завжди слухняних,
Щоб в школі не мали оцінок поганих,
Свекрух, щоб жили якомога подалі,
А дім обминали всі біди й печалі,
І щоб чоловік не хропів цілу нічку,
Роботу робив, цілував ніжно в щічку.
Обіди у ліжко! І вражень полярних!
І цих…ну…, що звуться на ’’м ’’,- регулярних!
Кохання палючого, як в серіалі,
Не менш як п'ять фільмів - на кожнім каналі!
Сусідів- і знизу, і зверху безшумних,
Романів курортних і вчинків бездумних!
Колготок - із лайкри! Ні дня без обнови!
Щоб був у вас спонсор з грішми і впливовий!
На книжці- побільше грошових заощаджень!
Для чоловіків- дуже довгих відряджень,
Бо користі в хаті з них й так небагато,
То краще їх бачити лише на свята!
Відпусток щороку на Чорному морі,
Тістечка смачненькі – без зайвих калорій.
Щоб завжди стрункими й бадьорими були
І про целюліт ви ніколи не чули.
Аби, як модельки, ви мали фігури
І вас залюбки малювати з натури.
Духів – від Діора! Вбрання від Версаче!
Машин – іномарок, щоб везли на дачі.
Коханців – жагучих, в любові – зразкових,
Щоб був після них завжди настрій святковий!
І аби начальство ваш труд цінувало
Та вас за роботу не раз відзначало.
Платило постійно пристойну зарплату,
Аби вистачало на хліб і на хату.
Й за те що, гаруєте тяжко, мов бджілки,
Хай вам оператор подарує мобілки!
І з євроремонтом квартири придбати,
Щоб можна було в них на конях гасати!
Ну, мабуть, пора вже підводити риску,
Ще зичимо всім вам нормального тиску,
Щоб сонечко ясно світило із неба!
Ну що ще для повного щастя вам треба?
Якщо щось забули, ви нам вибачайте
І подумки самі до всього додайте.

Аватар пользователя STAR-MAN

STAR-MAN написал:
Що жінці потрібно для повного щастя,
Навряд чи мужчинам збагнути це вдасться,
Та все ж, щоб життя вам здавалося раєм,
Сьогодні від щирого серця бажаєм:
Здобутків у праці! Погоди ясної!
Здоров’я міцного й любові палкої!
Дітей дуже чемних і завжди слухняних,
Щоб в школі не мали оцінок поганих,
Свекрух, щоб жили якомога подалі,
А дім обминали всі біди й печалі,
І щоб чоловік не хропів цілу нічку,
Роботу робив, цілував ніжно в щічку.
Обіди у ліжко! І вражень полярних!
І цих…ну…, що звуться на ’’м ’’,- регулярних!
Кохання палючого, як в серіалі,
Не менш як п'ять фільмів - на кожнім каналі!
Сусідів- і знизу, і зверху безшумних,
Романів курортних і вчинків бездумних!
Колготок - із лайкри! Ні дня без обнови!
Щоб був у вас спонсор з грішми і впливовий!
На книжці- побільше грошових заощаджень!
Для чоловіків- дуже довгих відряджень,
Бо користі в хаті з них й так небагато,
То краще їх бачити лише на свята!
Відпусток щороку на Чорному морі,
Тістечка смачненькі – без зайвих калорій.
Щоб завжди стрункими й бадьорими були
І про целюліт ви ніколи не чули.
Аби, як модельки, ви мали фігури
І вас залюбки малювати з натури.
Духів – від Діора! Вбрання від Версаче!
Машин – іномарок, щоб везли на дачі.
Коханців – жагучих, в любові – зразкових,
Щоб був після них завжди настрій святковий!
І аби начальство ваш труд цінувало
Та вас за роботу не раз відзначало.
Платило постійно пристойну зарплату,
Аби вистачало на хліб і на хату.
Й за те що, гаруєте тяжко, мов бджілки,
Хай вам оператор подарує мобілки!
І з євроремонтом квартири придбати,
Щоб можна було в них на конях гасати!
Ну, мабуть, пора вже підводити риску,
Ще зичимо всім вам нормального тиску,
Щоб сонечко ясно світило із неба!
Ну що ще для повного щастя вам треба?
Якщо щось забули, ви нам вибачайте
І подумки самі до всього додайте.
Аватар пользователя STAR-MAN

не в бровь, а в глаз...
Сколько павших бойцов полегло вдоль дорог...
Сколько павших бойцов полегло вдоль дорог -
Кто считал, кто считал!..
Сообщается в сводках Информбюро
Лишь про то, сколько враг потерял.
Но не думай, что мы обошлись без потерь -
Просто так, просто так...
Видишь - в поле застыл как подстреленный зверь,
Весь в огне, искалеченный танк!
Где ты, Валя Петров? - что за глупый вопрос:
Ты закрыл своим танком брешь.
Ну а в сводках прочтем: враг потери понес,
Ну а мы - на исходный рубеж.
1965
Владимир Семенович Высоцкий

Аватар пользователя STAR-MAN

Україна
Этот стих о войне написал наш земляк, уроженец Сватовщины Мохонько Борис Борисович.
Стих о войне УкраїнаУкраїно! Співуча й красива!
Мало щастя було у житті.
Всі говорять, що дуже вродлива,
Нелегка твоя доля й шляхи.
Не хотіли миритись сусіди,
З тим, що вільною завжди була,
Козаками своїми гордилась
І боролась завжди проти зла.
Чужоземці тебе розпинали,
Волю й віру хотіли згубить.
Все вогнем і мечем здобували,
А тебе не змогли покорить.
Дух свободи по всій Україні
Об'єднався в єдиний пожар,
Стали ворога гнати з країни,
Рух очолив великий Богдан.
Здобули ми у битвах перемогу,
Та нетривалим щастя те було,
За владу гетьмани зчепилися знову,
Назад в неволю знов нас потягло.
Свободи дух пустив коріння,
В майбутніх поколіннях проросло.
Земля дає нам зерно і насіння,
Багатство України щоб росло.
Є хліб і пісня гарна буде,
Співали і співають в нас завжди.
Піснями тебе славлять, Україно,
Де б тільки твої діти не жили.
Співають про рушник, про матір,
Про нашу рідну землю і гаї.
Від теплих кольорів завжди у захваті,
Розходяться пісні у всі краї.
Хотілося б, щоб пісня нас єднала,
Жила в серцях майбутніх поколінь,
Щоб молодь Україну прославляла,
Було лиш світло й відступала тінь.
Я переконаний, що піснею своєю
Ти Україні славу принесеш.
Співатимуть пісні лиш мовою моєю,
Вона співуча і красива теж.
Україно! Тебе я кохаю,
Щиро, ніжно і назавжди.
Краще тебе країни не знаю,
В моїм серці ти будеш завжди!
Я - українець, в цьому моя сила.
Де б я не був - несу твоє ім'я,
Моя єдина ненько - Україна,
Завжди з тобою жити буду я!

Уйдите, мухи, от меня,
Уйдите, мухи, прочь,
Терпеть ваш гадкий хоровод
Сегодня мне невмочь.
Вчера ещё куда ни шло,
Но только не сейчас -
Сегодня мне Она дала,
Сегодня не до вас.

Аватар пользователя STAR-MAN

187 написал:
Уйдите, мухи, от меня,
Уйдите, мухи, прочь,
Терпеть ваш гадкий хоровод
Сегодня мне невмочь.
Вчера ещё куда ни шло,
Но только не сейчас -
Сегодня мне Она дала,
Сегодня не до вас.

Снова пауки,
Снова сети,
Приглашают к себе тупой народ.
Как помочь?
Просто летите прочь.
Вчера, было вчера.
Снова день придет, снова судьба
Решение принесет.
То что дала, снова забрала
Не изменяла, только исправляла.

Аватар пользователя STAR-MAN

Сердце матери

Во мраке грязного подвала
В каком-то дальнем закутке
Старушка тихо умирала,
Зажав конфетку в кулаке.

Все мысли только лишь о сыне:
«Как он, родимый мой, теперь?»
Обиды не было в помине,
За то, что выставил за дверь.

«Он – мой любимый ангелочек!
Ну, как ребенка не простить?
Одна беда. Придет сыночек,
А мне и нечем угостить…»

Аватар пользователя STAR-MAN

Россия
Листая старую тетрадь расстрелянного генерала я тщетно силился понять как ты смогла себя отдать на растерзание вандалам
Из мрачной глубины веков ты поднималась исполином твой Петербург мирил врагов высокой доблестью полков в век золотой
Екатерины
Россия Россия
Священной музыкой времен над златоглавою
Москвою струился колокольный звон но даже самый тихий он кому-то не давал покоя
А золотые купола кому-то черный глаз слепили
Ты раздражала силы зла и видно так их доняла что ослепить тебя решили
Россия Россия
Разверзлись с треском небеса и с визгом ринулись оттуда срубая головы церквям и славя нового царя новоявленные иуды
Тебя связали кумачом и опустили на колени сверкнул топор над палачом а приговор тебе прочел кровавый царь великий гений
Россия
Листая старую тетрадь расстрелянного генерала я тщетно силился понять как ты смогла себя отдать на растерзание вандалам
О генеральская тетрадь забытой правды возрожденье как тяжело тебя читать обманутому поколенью
Тальков Игорь — «Россия»

Аватар пользователя STAR-MAN

Это плагиат?

Жди меня. Я не вернусь
это выше сил.
Если ранее не смог
значит — не любил.
Но скажи, зачем тогда,
уж который год,
я Всевышнего прошу,
чтоб тебя берег.
Ждёшь меня? Я не вернусь,
не смогу. Прости,
что стояла только грусть
на моем пути.
Может быть
средь белых скал
и святых могил
я найду
кого искал, кто меня любил?
Жди меня. Я - не вернусь!

Думаете, это рабочий вариант знаменитого "Жди меня" Симонова, благодаря которому он из безвестного военкора стал знаменитым? А вот нифига! Автограф этого стихотворения был обнаружен в архиве Анны Ахматовой и принадлежал Николаю Гумилеву, тому самому, которого Константин Симонов так яростно чмырил "врагом Советской власти". Видимо, чтоб не вылезла правда о плагиате.

О Жди меня, и я вернусь - Жди меня. Я не вернусь
http://fantlab.ru/work353064
http://www.gumilev.ru/biography/9/
Николай Гумилёв электронное собрание сочинений

Когда ты плачешь - мне смешно,
Мне кажется, что ты хорошая актриса.
Ну что с того, что я случайно
Убил вчера твою любимую собачку?
Ты вспомни, как она кувыркалась,
Смешно вертела хвостом вонючим...
Упала, словно сырое тесто.
Ну надо же так откормить зверюгу!
Ну, хватит хрюкать и вытри слезы,
А то сердиться я начинаю,
Смотри, а то на свете станет
Еще поменьше одной актрисой.

Аватар пользователя STAR-MAN

По возможности пишите автора стихов.

STAR-MAN написал:
По возможности пишите автора стихов.

увы, цитирую по памяти, поиск в броузере заблокирован(((
Я на север пошёл от дерева,
Пошёл, и вступил в серево.
На восток я пошёл от дерева,
И ушёл по колено в серево.
Я на запад пошёл от дерева,
И ушёл, блин, по шею в серево.
И тогда я полез в кусты,
А там вообще - ТЫ!!!
Аватар пользователя STAR-MAN

187 написал:
STAR-MAN написал:
По возможности пишите автора стихов.

увы, цитирую по памяти, поиск в броузере заблокирован(((

http://poiskoviki.com/

Марина Катыс:

1986год
Река Времени
Я говорю, что время - как вода
течёт меж пальцев на песок остывший,
и сквозь песок уходит в никуда...
И если Лета - все таки Река,
что разделяет два столь разных Мира,
её поток теряется в веках...
Но есть Река, что не имеет дна,
чьи берега теченье не стесняют.
Приходит срок- в ней тонут имена,
её вода - прозрачна и темна
и все она собою заполняет
и между строк и в Музыке слышна...
И дважды в эту реку не войти
и нет пути - к таинственным истокам,
где время спит - свернувшись в плотный кокон
У Вечности на каменной груди...

Аватар пользователя STAR-MAN

Она пришла из Ниоткуда
И в Никуда ушла.
Она была гонима всюду
И в муках умерла.

Страдания ее души
Не облегчила смерть.
В рай не нашла она пути,
А в ад закрыта дверь.

С тех пор скитается во мгле
Как одинокий зверь.
Но горе всем, тебе и мне
Коль попадемся ей.

Смертельный ужас навсегда
Нам остудит сердца.
Мы все умрем. Она одна
Не обретет конца.

Из сети.

Аватар пользователя STAR-MAN

Tous les cris, les S.O.S.

Paroles et Musique: Daniel Balavoine 1985 "Sauver l'Amour"
autres interprètes: Lena Ka, Stephan Eicher

Comme un fou va jeter à la mer
Des bouteilles vides et puis espère
Qu'on pourra lire à travers
S.O.S. écrit avec de l'air
Pour te dire que je me sens seul
Je dessine à l'encre vide
Un désert
Et je cours
Je me raccroche à la vie
Je me saoule avec le bruit
Des corps qui m'entourent
Comme des lianes nouées de tresses
Sans comprendre la détresse
Des mots que j'envoie
Difficile d'appeler au secours
Quand tant de drames nous oppressent
Et les larmes nouées de stress
Etouffent un peu plus les cris d'amour
De ceux qui sont dans la faiblesse
Et dans un dernier espoir
Disparaissent
Et je cours
Je me raccroche à la vie
Je me saoule avec le bruit
Des corps qui m'entourent
Comme des lianes nouées de tresses
Sans comprendre la détresse
Des mots que j'envoie
Tous les cris les S.O.S.
Partent dans les airs
Dans l'eau laissent une trace
Dont les écumes font la beauté
Pris dans leur vaisseau de verre
Les messages luttent
Mais les vagues les ramènent
En pierres d'étoile sur les rochers
Et j'ai ramassé les bouts de verre
J'ai recollé tous les morceaux
Tout était clair comme de l'eau
Contre le passé y a rien à faire
Il faudrait changer les héros
Dans un monde où le plus beau
Reste à faire
Et je cours
Je me raccroche à la vie
Je me saoule avec le bruit
Des corps qui m'entourent
Comme des lianes nouées de tresses
Sans comprendre la détresse
Des mots que j'envoie
Tous les cris les S.O.S.
Partent dans les airs
Dans l'eau laissent une trace
Dont les écumes font la beauté
Pris dans leur vaisseau de verre
Les messages luttent
Mais les vagues les ramènent
En pierres d'étoiles sur les rochers

C’est quoi cette musique de merde!
Mettez vladimirski tsentral!!!

Аватар пользователя STAR-MAN

Дела давно минувших дней,
Преданья старины глубокой.

У лукоморья дуб зелёный;
Златая цепь на дубе том:
И днём и ночью кот учёный
Всё ходит по цепи кругом;
Идёт направо — песнь заводит,
Налево — сказку говорит.
Там чудеса: там леший бродит,
Русалка на ветвях сидит;
Там на неведомых дорожках
Следы невиданных зверей;
Избушка там на курьих ножках
Стоит без окон, без дверей;
Там лес и дол видений полны;
Там о заре прихлынут волны
На брег песчаный и пустой,
И тридцать витязей прекрасных
Чредой из вод выходят ясных,
И с ними дядька их морской;
Там королевич мимоходом
Пленяет грозного царя;
Там в облаках перед народом
Через леса, через моря
Колдун несет богатыря;
В темнице там царевна тужит,
А бурый волк ей верно служит;
Там ступа с Бабою Ягой
Идёт, бредёт сама собой;
Там царь Кащей над златом чахнет;
Там русской дух… там Русью пахнет!
И там я был, и мёд я пил;
У моря видел дуб зелёный;
Под ним сидел, и кот учёный
Свои мне сказки говорил.

(Александр Пушкин РУСЛАН И ЛЮДМИЛА)

Аватар пользователя STAR-MAN

Тиха украинская ночь.
Прозрачно небо. Звезды блещут.
Своей дремоты превозмочь
Не хочет воздух. Чуть трепещут
Сребристых тополей листы.

Полтава. Пушкин.

Кириллов Саша
От Профсоюза авиадиспетчеров. с гуманизмом
ЛЕТЕЛА ТУШКА В ОБЛАКАХ...
Летела тушка в облаках, несла в себе заразу
Плясать летели на гробах сто негодяев сразу
Одна шиза у всех у ста — от слова «русский» рвота
Россию хают их уста, в российском самолёте.

Премьер наш жалобно просил: «Простите, очень просим»
У тех, кто не жалея сил страну его поносит.
Который год они едят одну лишь мертвечину
На новый пир они спешат, на новый пир в Катыни.

Серела падаль на клыках, звала навозных мушек
Летела тушка в облаках, а в ней — ещё сто тушек.
Летели чтоб опять отрыть всё что давно уж сгнило
Чтоб вновь как резанным вопить, в могилы сунув рыло...

Труслива и бессильна власть вовек ей будет пусто
Но наши небо и земля позора не допустят
На землю самолёт упал — готовьте, черти, вилы!
Тот, кто могилы разрывал — лёг в братскую могилу

Чему нас учит сей полёт? Ответить очень просто
Коль к нам с Катынью враг придёт — сам от Катыни сдохнет
У нас на всё простой ответ — Ведь в правде наша сила
Не важно есть бог или нет — но Он хранит Россию

Ах, если бы юность умела
Светлана Городецкая
Ах, если бы юность умела!
Ах, если бы старость могла!
Мы жили бы мудро и смело,
Свои совершая дела.

Мы были бы так благородны,
На ссоры не тратили век.
Достойному жар свой природный
Дарил бы тогда человек.

Душа б и смеялась и пела,
При утренней встрече зари.
Ценили б мы мысли и тело,
Лелеяли б семьи свои.

Учились бы самозабвенно,
Плясали б - святых выноси,
И строили б ночно и денно
Великое счастье Руси.

Но ткнув на кривую дорогу,
Рогатый мой страх подтвердил:
"Дебилу - года не помогут.
Дебил, он и старый - дебил".

Аватар пользователя STAR-MAN

Розрита могила

Світе тихий, краю милий,
Моя Україно!
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась?
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?
«Молилася, турбувалась,
День і ніч не спала,
Малих діток доглядала,
Звичаю навчала.
Виростали мої квіти,
Мої добрі діти,
Панувала і я колись
На широкім світі,—
Панувала... Ой Богдане!'
Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір,
На свою Вкраїну,
Що, колишучи, співала
Про свою недолю,
Що, співаючи, ридала,
Виглядала волю.
Ой Богдане, Богданочку!
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.
Степи мої запродані
Жидові, німоті,
Сини мої на чужині,
На чужій роботі.
Дніпро, брат мій, висихає,
Мене покидає,
І могили мої милі
Москаль розриває...
Нехай риє, розкопує,
Не своє шукає,
А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати,
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Помагайте, недолюдки,
Матір катувати».

Начетверо розкопана,
Розрита могила.
Чого вони там шукали?
Що там схоронили
Старі батьки? — Ех, якби-то,
Якби-то найшли те, що там схоронили,
Не плакали б діти, мати не журилась.

9 октября 1843,
Березань
Тарас Шевченко

Помню это стихотворение, не полностью, но кусок от "Ой Богдане, Богданочку!..."
Клята оккупацiйна школа у Криму...

Аватар пользователя STAR-MAN

Writer(s): David Mcalmont, Craig Mackenzie Armstrong Lyrics powered by

Is there something I should know?
Something you won't tell me?
I can see it in your eyes,
There's nothing left for you to hide, my love.
Is there somewhere we can go?
Somewhere that we could speak?
If there is time, could we still find,
Piece of mind, some kind of love, my love?
But if you stay,
I know I'd throw it all away,
And if you go,
I know I'll find my way back home.
You say I give it all away,
Leave nothing to imagination,
Well it's all I know, although I know,
You don't want everything, my love.
But if you stay,
I know I'd throw it all away,
And if you go,
I know I'd find my way back home.
Stay,
Stay,
If you go,
If you go.
Is there something I should know?
Is there something I should know?
Is there something I should know, my love?

Аватар пользователя STAR-MAN

Якось бабі дід сказав:
- Я голодний , як удав
Хочу їсти, хочу пити.
Щось бодяж, бо буду бити.
Баба зразу очконулась,
Підірвалась, наїбнулась,
Через час несе дідулі
Хавчик прямо у каструлі.
Облизався дідуган,
Лисий, чахлий уїбан.
Відкриває казанок –
В казанкові колобок.
- Що це бабо за хуйня,
Я не поняв ніхрена.
Кругле, з носом і вухами,
З рилом, ротом і баньками.
Баба каже:” Це дідок,
Дуже вкусний колобок.
Хавай, падло, не пизди
І скоріше спать іди”
Тільки дід хотів вкусить,
Чує матом хтось пиздить
- Хулі ти розкрив їбло
Чмо поморщене, хуйло.
Дід усрався з переляку,
Вмить закрив свою ротяку.
Колобок бігом стрибнув
І в ліси десь пиздонув.
Котить лісом круглий хер
Тут виходить дикий звєрь
Ой, пробачте, я збрехав –
Зайчик, йобар, прискакав.
Каже: „Падло ти і чмо,
Кругле, печене дєрьмо
Зараз тебе затопчу,
Потім сяду й подрочу”
Колобок немов здурів,
Каже:”Що ти охуїв?
Косоокий уїбан,
Тупорилий, блядь, баран”
Заєць зразу замовчав,
Яйця в жменю тай помчав.
Покотився в будяки,
Погубивши кізяки.
І попиздив наш кругляк
У центр лісу на п’ятак,
Де тусуються тварини
І нема ніде людини.
Котить, чує – щось ричить,
Лізе, кашляє, пиздить.
Глянув – бєшаний вовчара
Шкірить зуби, от сучара.
Каже:”Йобаний ти в рот,
Хлібобулочний урод.
Щас захапаю тебе
І мене це не єбе”
Колобочок не злякався
Посміхнувся, облизався
І почав грузить вовчару
Тупорилу, бля, сучару.
Каже:” Я тебе зарию,
В гроб положу і закрию.
Поняв, сіра ти собако?
Геть, бо виїбу у сраку”
Вовк, облізлая собака,
Затулив руками сраку
І поплентав десь у ліс,
Сіре падло, дикий біс.
Далі валить колобок.
За ліском десь вже гайок,
У гаю пташки співають
І дерева обсирають.
І почув як незабаром
Потянуло перегаром,
Це здоровий медвежара
Нализався, як сучара.
Каже:” Йди, шарко, сюди
Бо отримаєш пизди.
Хватить, круглий, тормозить -
Мені треба закусить”
- Не пішов би ти у сраку,
Косолапий дебіляка?
Отвічає колобок:
„От’їбись, тупий мішок
В мене настрою немає,
І тебе грузить ломає.
Я вже вовка загрузив.
Хоч, тебе шоб попустив?”
Міша каже:” Я поняв,
Я пішов.” – і уїбав.
- Дуже добре, йди Мишко,
Бо напхну кілків в очко.
Далі котиться наш м’яч,
Із муки солодкий квач.
Бачить: Чухає лиса –
На лобкові волоса.
Колобок розкрив їбало,
Щоб було, то шось би встало.
Він і справді здивувався
І в мурашник уїбався,
А лисиця на весь ліс
Голий бацає стриптиз.
Розбудила увесь ліс
Псів, котів, тхорів і кіз
І повівся колобок,
Очі вивалив, втикнув
І до рижої потнув.
А вона його, дибіла,
Ухопила й замочила.
Об’їбала цю хлібину,
Рижа, хитра, блядь, скотина!

Смисл той казочки такий:
Чи старий, чи молодий,
Чи у силі ти мужчина,
Все одно люба дівчина
Може башню задурить.

Аватар пользователя STAR-MAN

Что то забыли эту тему.

........
Гордо смотрит древняя Пальмира,
Как Башир пиндосов закопал!
Ведь не зря духовной маткой мира
Сирию Проханыч называл!
Разбежались ваххабиты-крысы,
На хрена их НАТО поддержал?!
Лучше вместе ебнем по Тифлису --
Как товарищ Жирик предлагал!
Знаю свой священный долг поэта --
Зона RU. зовется к топору!
Хомячки далёкого Рунета,
Поднимайтесь смело на борьбу!
Хомячок не тварь, имеет право!
Он ведь, блядь, творения венец!
Если хомячок сидит за клавой --
Значит, силам вражеским пиздец!!!
И покуда в области балета
Обеспечен уникальный рост --
Хомячок далекого Рунета,Нажимай на кнопку "перепост"!
За Ирак, Каддафи и державу --
Вашингтон накроет весь пизда!
Все, пиздец, залили слезы клаву,
Заискрились нахуй провода...

Народные:

Маленький Котик пошел гулять в лес,
Там он нашел ВСС "Винторез"
Не было слышно ни крика ни стона
Томочки ноги торчат из-за схрона...

народные:
......
Допил вискарь ,проверил скатку
Послал патрон затвором в ствол ,
Еще освобождать Аляску ...
Вздохнул солдат наш и пошел.
Хмелел солдат, слеза катилась,
Пил заграничный самогон
И на груди его светилась
Медаль за город Вашингтон.
Допил солдат, поправил каску,
Привычно в ствол загнал патрон.
«Ещё освобождать Аляску…»
И раздавил ногой айфон.

Ты просвещением свой разум осветил,
Ты правды чистый лик увидел.
И нежно чуждые народы возлюбил
И мудро свой возненавидел.
Когда безмолвная Варшава поднялась
И Польша бунтом опьянела,
И смертная борьба меж нами началась
При клике "Польска не сгинела!",
Ты руки потирал от наших неудач,
С лукавым смехом слушал вести,
Когда разбитые полки бежали вскачь
И гибло знамя нашей чести.
Когда ж Варшавы бунт раздавленный лежал
Во прахе, пламени и дыме,
Поникнул ты главой и горько возрыдал,
Как жид о Иерусалиме.

Аватар пользователя STAR-MAN

Автора! Автора! (в студию) !

STAR-MAN написал:
Автора! Автора! (в студию) !

(скромно)моё, из раннего, за 18**год
Аватар пользователя STAR-MAN

*18***** или 19*****
Неплохо, поздравляю! так как и сам иногда пишу )

STAR-MAN написал:
*18***** или 19*****
Неплохо, поздравляю! так как и сам иногда пишу )

поддержка собрата по перу много значит для меня, мда...
а так бывало присядешь на пенёк где-нибудь в Болдино и крылатая муза начинает буквально плющщить.
Аватар пользователя STAR-MAN

Поддержка собрата по перу
Сейчас уже попру )
Что нибудь и напишу.

Присядешь на пенек,
И сотворишь стишек
И муза возле тебя
Вьется, просится на перо
Чтобы другим завидно было.
Начинает мозги плющить
И восхваляя ее, тебя поносит.
Другим на зависть стихи
Ложатся тихонько строки.

))))

Аватар пользователя STAR-MAN

1.Я никогда не говорил тебе о повести
Дождливой повести на фоне октября
В ней перемешаны и радости и горести
В ней отражается осенняя заря
R:Я никогда не говорил тебе любимая
Но каждый раз пытался нежностью согреть
Нескладной жизни круговерть необьяснимая
И на ветру осенних листьев круговерть
2.Я никогда не говорил,останься прежнею
Неуж-то прежнею останется река
И в небесах что нашей полнятся надеждою
Не остановятся над нами облака
R:Я никогда не говорил с тобой о нежности
Считая нежность неуделом для мужчин
Но до поры неузнаваемо за внешностью
Слезами нежность проступала без причин
3.Я никогда не говорил о Божьем промысле
Любуя звёздной каруселью небес
Но все заветные желания и помыслы
Я угадал в твоих восторженных глазах
R:Мы будем сладостно внимать осенним шорохам
Вдали от дел и невозможной суеты
И вспомним всё что между нами было дорого
Осознавая что нас двое,я и ты

И вспомним всё что между нами было дорого
Осознавая что нас двое,я и ты
Осознавая что нас двое,я и ты

Br.Radchenko

Котик, не тщись быть геем, ты просто пидор....

Аватар пользователя STAR-MAN

Пісня про пісню

Зорепадом летять роки
У минуле, у віки.
Шлях, що пройдено не пройдеш,
Що минуло не вернеш.
Тільки пісня нам зупинить час,
Що так біжить від нас.
Тільки пісня нам поверне знов
Нашу юність і любов.

Нам дано будувать мости
У незнанії світи.
І додому, де вірно ждуть
Довгих років, довга путь.
Тільки пісня у чужім краю
Здолає сто доріг.
І кохану нагада твою,
І далекий твій поріг.

Зорепадом летать роки
У майбутнє і віки.
Серед радощів і біди
З нами пісня назавжди.
Тільки пісня поміж тисяч мрій
Поведе до майбуття.
Пісня – матір щастя і надій.
Без пісень нема життя.

Т.Петриненко.

Аватар пользователя STAR-MAN

Україно

Дороги іншої не треба,
Поки зорить Чумацький Шлях,
Я йду від тебе і до тебе
По золотих твоїх стежках.

Мені не можна не любити,
Тобі не можна не цвісти,
Лиш доти варто в світі жити,
Поки живеш і квітнеш ти!

Приспів:
Україно, Україно,
Після далечі доріг
Вірне серце твого сина
Я кладу тобі до ніг!

Бо ми кохаєм до нестями
І ще не скоро наш кінець,
Ще, може, нашими серцями
Розпалим тисячі сердець.

Ще свічка наша не згоріла,
Ще наша молодість при нас,
А те, чи варте наше діло –
То скажуть люди й скаже час.

Т.Петриненко

Аватар пользователя STAR-MAN

Руслана та О. Ксенофонтов

https://youtu.be/YacWmYNJmPo

У чому суть,
Я не питаю.
Куди ідуть,
Чому зникають.
Хто був зажди,
І вже немає.
Лише слова
Не знають
Смерті.
Світло раптово зникло.
Тиша думки колише.
Може, за краєм ночі
Ти ще відкриєш очі.
Спинити все,
Ніхто не в силах.
Безсилий сміх,
І сум безсилий.
Зникає все,
Та слів не стерти.
Лише слова
Не знають
Смерті.
Світло раптово зникло
Тиша думки колише
Може, за краєм ночі,
Ти ще відкриєш очі...
Вода тече.
Вітри стихають.
Минає все.
І смерть минає...

Присвята пам`яті Кузьми Скрябіна.

Картинка: 
Аватар пользователя STAR-MAN

Люблю цябе, мой край Палескі,
Я сэрцам да цябе прырос...
Найпрыгажэйшыя пралескі
І найсмачнейшы сок бяроз.
Тут наймілейшыя світанні
Ля любай Прыпяці — ракі,
Калі ў хмарах спазаранку
Ляцяць у вырай жаўрукі...
Люблю цябе, мой край Палескі,
Бацькоўскай хаты цеплыня...
Садзіцца сонца на ўзлеску,
Маўклівы вечар, цішыня...
Я закаханы ў шчодрасць нівы
І ў асаковыя лугі.
Тваімі песнямі шчаслівы,
Айчына, край мой дарагі!..

*****

На Палессі зіма... Адзінота...
Патанаюць стажкі ў вадзе,
І снягоў пад карчамі бялота,
І не ўбачыш нікога нідзе...
Туманы вербалоз абступілі,
Прыпяць тоіць чароўныя сны,
Крыгаходу бадзёрыя сілы
Беражэ да пачатку вясны...
Заміргалі вячэрнія зоры,
Шэрань кутае блёскам карчы,
І марозіць у вокнах узоры
Месячок, заступіўшы ўначы...
Дні начам сакавіцкія роўня,
Мокнуць кулікі ў страсе.
Ветрык хмаркі цяплейшыя з поўдня
Заўтра, мабыць, ужо прынясе...

*****

Незлічоныя дні зімовыя,
Снег трымаецца ўвесь сакавік,
А палескі наш край не прывык
На жартоўныя здрады вясновыя.
І таму каля змерзлай ракі
Гусі, качкі, буслы, жаўрукі
Паглядаюць за хмаркі на сонейка,
Каб хутчэй растапіла снягі

І адзначыла ў след берагі
Свежай сцежкаю воднаю тоненькай.
Устрывожыла велькаю сілаю
Прыпяць шчырую, добрую, мілую...

Прыйдзе дзень — непаўторны, вясновы,
Ажыве водар родных мясцін.
Схоча лотаць жаўткі ў лугі ўплясці,
Ганарлівы бярэзнік апрануцца ў абновы.
Заспявалі шпакі зноў бадзёрыя песні —
Значыць, хутка пачнецца вясна на Палессі...

*****

Аляксандр Хаўдзееў
Родныя сцежкі

Аватар пользователя STAR-MAN

0

Где ветер с вьюгою кружится,
Сметая рой снежинок колких,
Лежала старая лисица,
Под лапами пушистой ёлки.
Ненастье отнимало силы.
Едва дошла, почти упала.
А в мыслях вихрем проносилось,
Всё, что когда-то с ней бывало.
Воспоминанья грели эти,
Припомнить мелочи старалась:
Родители, любовь и дети…
Зима ей летом показалась.
Хвост обняла, ничком лежала,
Вдруг в полудрёме улыбнулась.
Пурга полночи бушевала,
Ломая всё, что не согнулось.
А поутру ушла, оставив
Снег, зацелованный позёмкой...
И ту лису,
что улыбаясь,
Спит вечным сном под старой ёлкой.

© Лана Лэнц

Старманн(в качестве оффтопа) - сопру фотку(куда нибудь на аватарку поставлю)))

Аватар пользователя Рутения

Андрій Малишко - Стежина
Чому живе, і сам не знаю,
В моєму серці стільки літ
Ота стежина в нашім краї
Одним одна коло воріт.
Де ти, моя стежино,
Де ти, моя єдина?
Ота стежина в ріднім краї —
Одним одна коло воріт?
Дощами мита-перемита,
Снігами вметена у даль.
Між круглих соняхів у літі
Мій ревний біль, мій ревний жаль.
Де ти, моя стежино,
Де ти, моя єдина?
Ота стежина в ріднім краї —
Одним одна коло воріт?
Моя надієчко, я знаю:
Мій крик життя на цілий світ —
Ота стежина в нашім краї
Одним одна коло воріт.
Де ти, моя стежино,
Де ти, моя єдина?
Ота стежина в ріднім краї —
Одним одна коло воріт?

Страницы

X