Євге́н-Рома́н Григо́рович Куртя́к (11 лютого 1936, село Великосілки, нині Кам'янка-Бузького району Львівської області — 17 вересня 1996, Львів) — український письменник, журналіст. Член Спілки журналістів України від 1958 року. Член Спілки письменників України від 1962 року.

Біографія

Навчався на факультеті журналістики Львівського університету, Вищих літературних курсах у Москві. Працював у районній пресі у Львівській області та в смт Заложці (нині Залізці) Зборівського району Тернопільської області, у редакції журналу «Жовтень» (нині «Дзвін», Львів); у 1964—1971 роках — у Житомирі, згодом редактор видавництва «Каменяр» (Львів).

Творчість

Автор 15 романів і повістей. У центрі творчості Куртяка — історична доля і сьогодення Галичини. Автор романів «Долина печалі» (1971), «Губернаторські вали» (1981), «Спадок віків» (1989), «Спалені обози» (1990), дилогії «Бескиди» (1983), що складається з романів «Присяга на Бескиді» (1979) і «Зелемінь» (1979), тетралогії про події в Західній Україні напередодні, під час Другої світової війни і в перші повоєнні роки: романи «Віхола» (1963), «Високий Замок» (1964), «Хрест і калина» (1966), «Кров на стежках» (1968).

Соціальним і морально-етичним проблемам, що постають перед молоддю, присвячено повісті «Світла доля твоя» (1961), «Буг іскрить хвилями» (1964), «Двоє в дорозі» (1975).